Депресія: чому одним людям сумно частіше, ніж іншим?

Неділя, вечір. Нічого особливого не сталося, але накочує важке, сіре відчуття. Плани, на які ви чекали, раптом здаються безглуздими, і важко взятися хоч за щось.

Для одних людей це рідкісний гість. До інших він навідується часто й без видимої причини.

Чому одні люди схильніші до поганого настрою, ніж інші, навіть коли життя складається цілком непогано?

Психологи описують частину цієї відмінності фасетом депресія. У моделі Великої п'ятірки це один із шести фасетів нейротизму. Він описує, наскільки легко ви відчуваєте смуток, пригніченість і зневіру і як часто вам бракує енергії та запалу.

Що означає депресія?

Назва може вводити в оману. У Великій п'ятірці фасет депресії не вимірює депресію як хворобу. Він вимірює нормальну рису особистості, яка тією чи іншою мірою є в кожного: наскільки ви схильні до пригніченого настрою й поганого ставлення до себе.

Люди з високими показниками часто впізнають себе в такому:

• Ви часто сумуєте або занепадаєте духом, часом без явної причини.
• Ви буваєте суворими до себе й часом не любите себе.
• Вам важко розкачатися, навіть коли йдеться про те, що зазвичай вам подобається.
• Невдачі можуть здаватися вам важчими й тривати довше, ніж іншим.
• Вам може здаватися, що все безнадійно, хоча насправді просто складно.

Високий показник не означає, що ви хворі. Багато людей із високими показниками ніколи не мали депресивного епізоду, і багато з них живуть добрим життям із близькими стосунками й змістовною роботою.

Головне – наскільки легко ваш настрій хилиться донизу і скільки часу йому потрібно, щоб знову піднятися.

Особистість і депресія пов'язані

Великий метааналіз 2010 року об'єднав 175 досліджень, щоб з'ясувати, як Велика п'ятірка пов'язана з депресивними й тривожними розладами та розладами через уживання психоактивних речовин у дорослих.

Усі діагностичні групи мали високий нейротизм, із великою середньою різницею порівняно з людьми без цих розладів. Нейротизм був найсильнішим зв'язком у всіх випадках. Багато груп також мали низьку екстраверсію, а найбільший ефект низької екстраверсії виявили при дистимії – тривалій формі депресії.

Аналіз вимірював широку рису, а не лише фасет депресії, і показує зв'язки, а не причини. Але він пояснює, чому дослідники вважають нейротизм важливим чинником ризику: він підвищує ймовірність, але не визначає результат.

Румінація: коли роздуми роблять гірше

Чому одні напади поганого настрою минають, а інші поглиблюються?

Психологиня Сьюзен Нолен-Гуксема присвятила значну частину своєї кар'єри вивченню румінації – звички знову й знову думати про те, як вам погано, чому так і що це означає.

У дослідженні 2000 року вона виявила, що люди, схильні до румінації в пригніченому стані, з більшою ймовірністю згодом мали депресивні розлади, зокрема нові депресивні епізоди. Румінація також передбачала симптоми тривоги.

Румінація здається розв'язанням проблеми. Ви намагаєтеся зрозуміти, чому вам погано. Але здебільшого вона утримує вашу увагу на поганому почутті, а це зазвичай його посилює.

Риса особистості – не те саме, що хвороба

Це найважливіша відмінність.

Депресія як хвороба – це клінічний стан, симптоми якого тривають у часі й помітно впливають на сон, апетит, енергію, концентрацію та функціонування. Поставити такий діагноз може лише лікар або психолог.

Фасет депресії стосується схильності. Ви можете мати високий показник і ніколи не захворіти, а можете мати низький і все ж впасти в депресію після тяжкої втрати чи важкого періоду.

Плацебо-контрольоване дослідження 2009 року ілюструє цю відмінність. Дорослі з помірною або тяжкою депресією отримували антидепресант, когнітивну терапію або плацебо. Стан пацієнтів, які отримували плацебо, щодо депресії суттєво покращився, але їхні показники нейротизму майже не змінилися. Хвороба і риса особистості змінювалися по-різному.

Цей фасет також відрізняється від низької життєрадісності – фасету екстраверсії. Життєрадісність стосується того, як часто ви відчуваєте радість і захват. Депресія – того, як часто ви відчуваєте смуток і зневіру. Можна багато сміятися й усе одно мати періоди важкого настрою, а можна бути тихим і серйозним, не будучи сумним.

Що означає високий або низький показник?

Високий показник депресії

Ви схильніші до періодів пригніченого настрою, самокритики й нестачі енергії. Через це повсякденне життя може бути важчим, і в напружені періоди варто уважніше до себе прислухатися.

Багато людей із високими показниками також схильні до рефлексії, чесні щодо складних почуттів і вміють підтримати тих, кому важко.

Низький показник депресії

Ви рідко довго перебуваєте в пригніченому стані й зазвичай приймаєте себе таким, яким є. Невдачі неприємні, але рідко вибивають вас із колії надовго.

Це не означає, що ви захищені від депресії. Життєві події можуть зачепити будь-кого. Низький показник здебільшого означає, що пригнічений настрій для вас не є звичним станом.

Обидва описи стосуються типових тенденцій, а не правил, що діють у кожній ситуації.

У повсякденному житті

• На роботі: через брак енергії може бути важко братися до завдань, навіть простих. Поділ їх на маленькі кроки часто дуже допомагає.
• У стосунках: коли вам погано, хочеться замкнутися в собі. Якщо розповісти близькій людині, як ви почуваєтеся, зазвичай це допомагає більше, ніж ви очікуєте.
• Самосприйняття: люди з високими показниками можуть бути найсуворішими критиками самих себе. Запитайте себе, чи говорили б ви з другом так, як говорите із собою.
• Пори року й розпорядок: багато хто помічає, що сон, світло, рух і сталий розпорядок впливають на їхній настрій більше, ніж вони думають.

Чи може депресія змінитися?

Так. Змінитися можуть і настрій, і схильність, що лежить в його основі.

Поведінкова активація – один із найкраще досліджених методів. В її основі проста ідея: замість того щоб чекати, поки вам захочеться щось робити, ви плануєте невеликі змістовні справи й усе одно їх виконуєте, щоб настрій міг піти слідом за дією. Метааналіз 26 рандомізованих досліджень 2014 року виявив, що поведінкова активація помітно зменшувала депресивні симптоми порівняно з контрольними умовами.

У згаданому вище дослідженні 2009 року і медикаменти, і когнітивна терапія привели до більших змін нейротизму, ніж плацебо. Особистість не висічена в камені.

Що ще може допомогти:

• Помічайте, коли починаєте «пережовувати» думки, і переключайтеся на щось конкретне, що можна зробити.
• Не кидайте занять, які дають вам відчуття, що ви даєте раду, або радість, навіть коли не маєте настрою.
• Достатньо спіть, бувайте на денному світлі й рухайтеся. Це не розв'яже всього, але допоможе.

Результат тесту Big Five – не діагноз. Якщо вам погано майже щодня протягом двох тижнів або довше чи це впливає на ваш сон, роботу чи стосунки, поговоріть зі своїм лікарем або психологом. Якщо у вас виникають думки про самогубство, негайно зверніться по допомогу.

Поширені запитання

Чи означає високий показник фасету депресії, що в мене депресія?

Ні. Фасет вимірює рису особистості, а не хворобу. Багато людей із високими показниками не мають депресії. Якщо ви не впевнені щодо свого стану, поговоріть зі своїм лікарем.

Чи можу я мати високий показник депресії й водночас бути щасливим?

Так. Високий показник означає, що ви схильніші до пригнічених періодів, а не що ви завжди нещасні. Багато людей живуть добрим життям, сповненим радості, але помічають, що їхній настрій падає легше, ніж в інших.

Чому фасет депресії питає про те, як я бачу себе?

Бо самокритика й пригнічений настрій часто йдуть пліч-о-пліч. Нелюбов до себе та злагода із собою – дві сторони тієї самої схильності, яку намагається вловити цей фасет.

Як вимірюється депресія в тесті Big Five?

Наш тест ґрунтується на IPIP-NEO-120, де кожен фасет вимірюється чотирма твердженнями. Для депресії вони стосуються того, що ви часто сумуєте, не любите себе, часто занепадаєте духом, і (у зворотному формулюванні) що почуваєтеся в злагоді із собою. Сприймайте результат як ознаку певної закономірності, а не як повний опис себе.

Дізнайтеся свій результат

Депресія – лише один із шести фасетів нейротизму. Ви можете бути схильними до пригніченого настрою й водночас мати низькі показники гніву, тривожності чи вразливості.

Пройдіть тест Big Five і подивіться свій повний профіль з усіма 30 фасетами.

Джерела

• Kotov, R., Gamez, W., Schmidt, F. & Watson, D. (2010). Linking "big" personality traits to anxiety, depressive, and substance use disorders: A meta-analysis. Psychological Bulletin, 136(5), 768–821.
• Nolen-Hoeksema, S. (2000). The role of rumination in depressive disorders and mixed anxiety/depressive symptoms. Journal of Abnormal Psychology, 109(3), 504–511.
• Tang, T. Z., DeRubeis, R. J., Hollon, S. D., Amsterdam, J., Shelton, R. & Schalet, B. (2009). Personality change during depression treatment: A placebo-controlled trial. Archives of General Psychiatry, 66(12), 1322–1330.
• Ekers, D., Webster, L., Van Straten, A., Cuijpers, P., Richards, D. & Gilbody, S. (2014). Behavioural activation for depression; an update of meta-analysis of effectiveness and sub group analysis. PLOS ONE, 9(6), e100100.
• Johnson, J. A. (2014). Measuring thirty facets of the Five Factor Model with a 120-item public domain inventory: Development of the IPIP-NEO-120. Journal of Research in Personality, 51, 78–89.