Художні інтереси: чому від музики в декого біжать мурашки?

По радіо починається пісня. Приспів наростає, голос зривається саме там, де треба, і раптом ви відчуваєте, як шиєю та руками пробігає дрож. Шкіра вкривається сиротами.

Людина поруч ледве помічає цю пісню.

Чому музика, картина чи краєвид фізично зворушують одних людей, а інших залишають більш-менш байдужими?

Частина відповіді може полягати в тому, що психологи називають художніми інтересами. У моделі Великої п'ятірки це один із шести фасетів відкритості досвіду. Він описує, наскільки людина цінує мистецтво й красу і наскільки легко її захоплюють естетичні переживання – і в мистецтві, і в природі.

Що означають художні інтереси?

Назва може ввести в оману. Цей фасет не про те, чи ви малюєте, граєте на музичному інструменті або добре знаєте історію мистецтва. Він про те, скільки для вас важить краса і наскільки сильно ви на неї відгукуєтеся.

Люди з високими показниками часто впізнають себе в такому:

• Ви вважаєте, що мистецтво має значення – не лише як прикраса, а як щось змістовне.
• Ви помічаєте красу в тому, повз що інші проходять: світло на стіні, обриси дерева, вдало побудоване речення.
• Музика, фільм чи краєвид можуть повністю вас поглинути.
• Вам подобаються поезія, музеї, концерти чи театр.
• Сильні естетичні переживання можуть зворушувати вас фізично.

Високий показник не означає, що ви маєте художній хист чи мистецьку освіту, хоча в багатьох людей із високими показниками вони є. І йдеться не про добрий чи поганий смак.

Головне не те, що вам подобається, а те, скільки для вас важить краса і наскільки глибоко ви її до себе підпускаєте.

Мурашки по шкірі: ознака відкритості в усьому світі

Дрож, яку багато хто відчуває, слухаючи музику, часто називають естетичним трепетом, або фрісоном (frisson).

Дослідник особистості Роберт Маккрей помітив, що одне-єдине твердження в поширеному тесті особистості – про те, чи переживали люди такий трепет, – було одним із найкращих маркерів відкритості досвіду в американських вибірках.

Потім він проаналізував дані з 51 культури у великому міжнародному проєкті. У більшості з них те саме твердження знову виявилося одним із найкращих маркерів відкритості. Крім того, це явище можна було описати всіма мовами, які досліджували.

Маккрей дійшов висновку, що естетичний трепет, схоже, є універсальним емоційним переживанням і однією з найчіткіших ознак відкритої особистості.

Справа не в тому, яку музику ви любите

Якщо мурашки по шкірі пов'язані з відкритістю, то чи не просто тому, що відкриті люди слухають складнішу музику, як-от класику чи джаз?

Саме це перевіряло дослідження 2011 року. Молоді дорослі відповідали на запитання про естетичний трепет, особистість, музичні вподобання та звички слухання. Відкритість досвіду найсильніше передбачала, як часто люди відчувають мурашки від музики.

Відкритість справді передбачала схильність до вдумливіших і складніших жанрів. Але вибір жанру, своєю чергою, не передбачав мурашок. Важило те, як люди взаємодіють із музикою в повсякденні: ті, хто слухав частіше й більше цінував музику, частіше відчували трепет.

Інакше кажучи, мурашки по шкірі викликає не ваш плейлист, а те, як ви слухаєте.

Хочете дізнатися більше про музичні смаки? Прочитайте, що ваш музичний смак говорить про вашу особистість.

Виміряно в лабораторії, а не лише зі слів

Слабке місце багатьох досліджень – вони спираються на те, що люди розповідають про себе. Тому дослідження 2016 року намагалося викликати трепет безпосередньо.

Сто студентів коледжу пройшли тест особистості, а потім прослухали п'ять музичних творів, дібраних тому, що вони часто викликають мурашки. Дослідники вимірювали трепет і за самозвітом, і за електропровідністю шкіри – фізичним показником збудження.

Ті, хто мав вищі показники відкритості, відчували більше трепету. Зв'язок проявився як для риси загалом, так і для п'яти з шести фасетів відкритості, зокрема для того, що найближчий до художніх інтересів. Дослідники припускають, що уважність слухання може важити більше, ніж вважалося раніше.

Що відбувається в мозку?

У класичному дослідженні з нейровізуалізацією 2001 року учасники приносили власну музику, яка гарантовано викликала в них мурашки. Коли трепет посилювався, змінювалася активність у ділянках мозку, пов'язаних із винагородою, емоціями та збудженням.

Це ті самі системи, що реагують на інші сильні насолоди, як-от їжу та секс. Дослідження не вимірювало особистість, але воно показує, що інтенсивні естетичні переживання – це не лише питання смаку. Вони задіюють одні з найбазовіших систем, які в нас є.

Цінувати мистецтво – не те саме, що творити його

Легко припустити, що люди з високими художніми інтересами неодмінно мусять бути творчими чи артистичними. Дослідження дають тонший образ.

Дослідження 2016 року за участю 1035 осіб показало, що відкритість – у сенсі заглибленості в сприйняття, фантазію, естетику та емоції – передбачала творчі досягнення в мистецтві. Натомість інтелектуальніша сторона риси, інтелект, передбачала творчі досягнення в науці.

Отже, зв'язок між естетичною відкритістю та мистецькими досягненнями існує. Але фасет вимірює інтерес і чуйність, а не вміння. Концерт може глибоко вас зворушити, навіть якщо ви не вмієте зіграти жодної ноти, а вправний майстер може ставитися до краси доволі практично.

Художні інтереси – це також не те саме, що емоційність, яка стосується усвідомлення власних почуттів загалом, а не саме реакцій на мистецтво й красу.

Що означає високий або низький показник?

Високі художні інтереси

Краса для вас важлива, і мистецтво, музика та природа легко вас захоплюють. Можливо, ви шукаєте концерти, виставки чи мальовничі місця й гостро реагуєте, коли щось вас зворушує.

Також ви можете бути чутливішими до потворного чи хаотичного оточення, і вам важче його ігнорувати.

Низькі художні інтереси

Ви ставитеся до мистецтва й естетики практичніше. Вам може сподобатися хороший фільм чи пісня, але ви не шукаєте мистецтва заради нього самого, і воно рідко зворушує вас фізично.

Це не означає, що вам бракує почуттів чи глибини. Багато людей із низькими показниками знаходять сенс в іншому – в людях, практичній роботі, спорті чи розв'язанні конкретних проблем.

Обидва описи стосуються типових схильностей, а не правил, які діють у кожній ситуації.

У повсякденному житті

• На роботі: люди з високими показниками часто цінують естетику в оточенні та у своїй роботі – від добре оформленої презентації до охайного коду. Дизайн, культура й комунікації можуть бути для них природними сферами.
• У стосунках: відмінності тут трапляються часто й рідко стають проблемою. Може допомогти ділитися враженнями на умовах одне одного: одного разу піти на концерт, а наступного – на футбол.
• Удома: інтер'єр, світло й музика можуть важити для людей із високими показниками більше, ніж розуміють інші.
• На дозвіллі: прогулянки на природі, музеї, концерти й читання – типові джерела насолоди для людей із високими показниками.

Чи можуть художні інтереси змінитися?

Особистість досить стабільна, але не незмінна. Великий метааналіз 2006 року показав, що відкритість досвіду в середньому зростає в юності та знижується в старшому віці.

Дослідження 2011 року підказує практичний висновок: відкритість пов'язувало з мурашками по шкірі саме те, як люди взаємодіють із музикою. Це свідчить, що звички можуть мати значення. Багато хто помічає, що інтерес до мистецтва зростає, коли знайомишся з ним ближче:

• Слухайте музику активно, нічим іншим водночас не займаючись.
• Відвідайте виставку з екскурсоводом чи аудіогідом, який пояснює, на що ви дивитеся.
• Прочитайте короткий вірш повільно, вголос.
• Помічайте, що здається вам красивим у вашому повсякденному оточенні.

Але силувати себе немає причин. Низький інтерес до мистецтва – цілком нормальний спосіб бути собою.

Поширені запитання

Чи нормально ніколи не відчувати мурашок від музики?

Так. Естетичний трепет відчувають не всі, і це не ознака того, що з вами щось не так. Дослідження свідчать, що він пов'язаний із відкритістю та з тим, наскільки активно людина слухає, а не з тим, наскільки вона загалом цінує музику.

Чи треба бути творчою людиною, щоб мати високий показник?

Ні. Фасет вимірює інтерес до мистецтва й краси та чуйність до них, а не художній хист чи освіту.

Чи означає високий показник, що в мене хороший смак?

Ні. Фасет нічого не каже про те, яке мистецтво чи яку музику ви любите, лише про те, скільки для вас важать мистецтво й краса.

Як вимірюються художні інтереси в тесті Big Five?

Наш тест ґрунтується на IPIP-NEO-120, де кожен фасет вимірюється чотирма твердженнями. Для художніх інтересів вони стосуються віри у важливість мистецтва, уміння помічати красу там, де інші можуть її не помітити, а також – зі зворотним підрахунком – того, що людина не любить поезію і не любить ходити до художніх музеїв. Сприймайте результат як ознаку певної закономірності, а не як повний опис вас.

Дізнайтеся свій результат

Художні інтереси – лише один із шести фасетів відкритості досвіду. Можна мати тут високий показник і водночас низькі за уявою чи лібералізмом.

Пройдіть тест Big Five і подивіться свій повний профіль з усіма 30 фасетами.

Джерела

• McCrae, R. R. (2007). Aesthetic chills as a universal marker of openness to experience. Motivation and Emotion, 31(1), 5–11.
• Nusbaum, E. C. & Silvia, P. J. (2011). Shivers and timbres: Personality and the experience of chills from music. Social Psychological and Personality Science, 2(2), 199–204.
• Colver, M. C. & El-Alayli, A. (2016). Getting aesthetic chills from music: The connection between openness to experience and frisson. Psychology of Music, 44(3), 413–427.
• Blood, A. J. & Zatorre, R. J. (2001). Intensely pleasurable responses to music correlate with activity in brain regions implicated in reward and emotion. Proceedings of the National Academy of Sciences, 98(20), 11818–11823.
• Kaufman, S. B., Quilty, L. C., Grazioplene, R. G., Hirsh, J. B., Gray, J. R., Peterson, J. B. & DeYoung, C. G. (2016). Openness to experience and intellect differentially predict creative achievement in the arts and sciences. Journal of Personality, 84(2), 248–258.
• Roberts, B. W., Walton, K. E. & Viechtbauer, W. (2006). Patterns of mean-level change in personality traits across the life course: A meta-analysis of longitudinal studies. Psychological Bulletin, 132(1), 1–25.
• Johnson, J. A. (2014). Measuring thirty facets of the Five Factor Model with a 120-item public domain inventory: Development of the IPIP-NEO-120. Journal of Research in Personality, 51, 78–89.