Інтелект: чи це те саме, що бути розумним?

Пізній вечір після дружньої вечері. Більшість гостей уже пішли, але двоє досі сидять за столом і сперечаються, чи існує свобода волі. Жоден із них не переможе, і жодного це не бентежить.

Третій тим часом одягає пальто й думає, який у всьому цьому сенс.

Чи свідчить це про те, хто з них найрозумніший? Не обов'язково. Але це дещо каже про особистість.

У моделі Великої п'ятірки задоволення від гри з ідеями називають інтелектом. Це один із шести фасетів відкритості досвіду, і він описує, наскільки людині подобаються абстрактне мислення, теорії, філософські питання та вимогливе читання.

Що означає інтелект?

У повсякденному мовленні «інтелектуал» може звучати як характеристика того, наскільки людина розумна. У психології особистості фасет інтелекту стосується іншого: наскільки вам подобається думати, а не наскільки добре це вам вдається.

Люди з високими показниками часто впізнають себе в такому:

• Вам подобається читати щось, що кидає вам виклик.
• Ви любите філософські й теоретичні дискусії.
• Абстрактні ідеї вас захоплюють, а не втомлюють.
• Ви часто замислюєтеся, чому все влаштовано саме так.
• Вам можуть подобатися головоломки, загадки чи суперечки заради них самих.

Низький показник інтелекту не означає, що ви нерозумні. Багато людей із низькими показниками дуже здібні, але воліють вкладати енергію в людей, практичні завдання чи конкретні проблеми, а не в теорію.

Головне не те, наскільки ви розумні, а те, наскільки вам подобається розмірковувати над ідеями.

Дві сторони відкритості

Відкритість досвіду – широка риса. 2007 року дослідники проаналізували шкали фасетів двох провідних опитувальників особистості й виявили, що кожну з рис Великої п'ятірки можна поділити на два пов'язані, але відмінні аспекти.

Для відкритості один аспект стосується заглибленості в сприйняття, фантазію, красу та почуття. Інший, який дослідники назвали інтелектом, стосується заглибленості в абстрактні ідеї та міркування.

Фасет інтелекту в нашому тесті вужчий за цей аспект, але вони мають спільне ядро: жагу до ідей. Саме тому людина може любити мистецтво й мрії, але вважати філософію нудною – або навпаки.

То чи пов'язаний інтелект як фасет із розумовими здібностями?

Так, але менше, ніж багато хто думає.

Дослідження 2014 року вимірювало обидва аспекти відкритості та інтелектуальні здібності у двох вибірках. Інтелект як аспект був пов'язаний із загальним інтелектом, а також приблизно однаково з вербальним і невербальним інтелектом. Естетичніша, чуттєвіша сторона відкритості була пов'язана лише з вербальним інтелектом.

Отже, зв'язок є. Люди, яким подобається думати, зазвичай мають дещо вищі результати в тестах на інтелект. Але цей зв'язок далеко не ідеальний. Можна любити філософію й не бути в ній блискучим, а можна бути дуже розумним і не надто цікавитися абстрактними дискусіями.

Напрямок зв'язку теж неясний. Любов до роздумів може спонукати вас тренувати мислення, а легкість мислення може робити його приємнішим. Обидва пояснення можуть бути правдивими водночас.

Допитливість: третя опора успіхів у навчанні

Чого насправді дає змогу досягти задоволення від ідей? Великий аналіз 2011 року з'ясовував, що передбачає успішність людей у школі та університеті.

Дослідники поєднали результати багатьох попередніх досліджень. Інтелект був найсильнішим окремим чинником, що передбачав успішність. Але сумлінність як ознака старанності та інтелектуальна допитливість, виміряна як те, наскільки люди заглиблюються в ідеї в повсякденному житті, теж незалежно передбачали успішність.

Разом допитливість і старанність могли змагатися за важливістю з інтелектом. Дослідники назвали допитливість «голодним розумом» і стверджували, що її слід вважати третьою опорою успішності в навчанні поряд з інтелектом і старанністю.

Дізнайтеся більше про те, як особистість впливає на успішність у школі.

Від ідей до відкриттів

Дослідження 2016 року за участю 1035 осіб вивчало, що передбачає творчі досягнення. Інтелект передбачав творчі досягнення в науці, а естетичніша сторона відкритості – досягнення в мистецтві.

Зв'язок між інтелектом і науковою творчістю, схоже, частково пояснювався когнітивними здібностями. Інакше кажучи, коли йдеться про справжні відкриття, задоволення від ідей і вміння з ними працювати часто йдуть пліч-о-пліч.

Це також одна з найчіткіших відмінностей між інтелектом і художніми інтересами: обидва фасети є частиною відкритості, але вказують у різних напрямках.

Інтелект – це не те саме, що освіта

Легко припустити, що люди з високим інтелектом мають тривалу освіту, і навпаки. Дехто справді має. Але диплом більше говорить про те, які можливості у вас були і які вибори ви зробили, ніж про те, наскільки вам подобаються ідеї.

Столярка може вечорами читати про астрофізику. А людина з науковим ступенем може найбільше дбати про те, щоб робота була зроблена, і вважати загальні дискусії про теорію марнуванням часу.

Інтелект – це також не те саме, що уява. Уява стосується внутрішніх образів і фантазій, а інтелект – міркувань, понять і аргументів.

Що означає високий або низький показник?

Високий інтелект

Вам подобаються абстрактні ідеї, теорія та дискусії. Можливо, ви читаєте складні тексти для задоволення й любите розуміти принципи, що стоять за речами. Нові погляди вас цікавлять, навіть коли вони кидають виклик вашим переконанням.

Зворотний бік – ви можете загубитися в теорії, коли треба зробити щось практичне, або інші можуть сприймати вас як людину, якій дискусія цікавіша за її учасників.

Низький інтелект

Вам ближче конкретне й практичне. Вас більше цікавить, що працює, ніж чому воно працює в принципі, а довгі теоретичні дискусії можуть здаватися манівцями.

Часто це сильна сторона. Люди з низькими показниками нерідко приземлені, орієнтовані на рішення й уміють утілювати плани в дії.

Обидва описи стосуються типових схильностей, а не правил, які діють у кожній ситуації.

У повсякденному житті

• На роботі: людям із високими показниками часто добре в науці, аналітиці, стратегії та викладанні. Люди з низькими показниками часто успішні в практичних, ручних чи орієнтованих на людей ролях. Див. також кар'єрні інтереси та особистість.
• У навчанні: люди з високими показниками часто хочуть зрозуміти базові принципи. Люди з низькими показниками часто найкраще вчаться на конкретних прикладах і практиці.
• У розмовах: людина з високим показником може хотіти розглянути питання з усіх боків, а людина з низьким – дійти висновку. Обидва можуть дратувати одне одного.
• На дозвіллі: науково-популярна література, подкасти, документальні фільми й дебати – типові джерела задоволення для людей із високими показниками.

Чи може інтелект змінитися?

Особистість досить стабільна, але не незмінна. А інтелектуальна залученість, схоже, піддається тренуванню.

У дослідженні 2012 року люди похилого віку взяли участь у 16-тижневій програмі тренування мислення, доповненій щотижневими кросвордами та судоку. Порівняно з контрольною групою з листа очікування, в учасників зросла відкритість досвіду. Це було одне з перших досліджень, яке показало, що рису особистості можна змінити втручанням, що не є медикаментозним.

Дослідження вимірювало відкритість загалом, а не саме фасет інтелекту. Але воно свідчить, що робота з ідеями може зробити вас відкритішими до них. Ось кілька способів почати:

• Читайте щось трохи складніше, ніж зазвичай.
• Долучіться до книжкового клубу, навчального гуртка чи лекції на тему, про яку знаєте мало.
• Коли з кимось не погоджуєтеся, спробуйте пояснити його аргумент краще, ніж це зробив він.
• Оберіть одне велике питання й прочитайте про нього різні погляди.

Поширені запитання

Чи означає високий показник інтелекту, що я розумна людина?

Не обов'язково. Фасет інтелекту вимірює, наскільки вам подобаються ідеї, а не наскільки добре ви розв'язуєте задачі. Зв'язок із розумовими здібностями є, але він далеко не ідеальний.

Чи можу я бути розумною людиною й мати низький показник?

Так. Багато дуже здібних людей мало цікавляться абстрактними дискусіями й віддають перевагу практичним завданням. Показник відображає вподобання, а не здібності.

Чи мають чоловіки вищий інтелект як фасет, ніж жінки?

Дослідження даних про особистість із 26 культур виявило, що чоловіки в середньому оцінювали себе дещо вище за відкритістю до ідей, але й що відмінності між статями малі порівняно з відмінностями всередині кожної статі.

Як вимірюється інтелект у тесті Big Five?

Наш тест ґрунтується на IPIP-NEO-120, де кожен фасет вимірюється чотирма твердженнями. Для інтелекту вони стосуються того, чи любите ви читати щось поскладніше, а також – зі зворотним підрахунком – того, чи уникаєте філософських дискусій, чи насилу розумієте абстрактні ідеї й чи не цікавлять вас теоретичні дискусії. Сприймайте результат як ознаку певної закономірності, а не як повний опис вас.

Дізнайтеся свій результат

Інтелект – лише один із шести фасетів відкритості досвіду. Можна мати високий показник інтелекту й водночас низькі за емоційністю чи схильністю до пригод.

Пройдіть тест Big Five і подивіться свій повний профіль з усіма 30 фасетами.

Джерела

• DeYoung, C. G., Quilty, L. C. & Peterson, J. B. (2007). Between facets and domains: 10 aspects of the Big Five. Journal of Personality and Social Psychology, 93(5), 880–896.
• DeYoung, C. G., Quilty, L. C., Peterson, J. B. & Gray, J. R. (2014). Openness to experience, intellect, and cognitive ability. Journal of Personality Assessment, 96(1), 46–52.
• von Stumm, S., Hell, B. & Chamorro-Premuzic, T. (2011). The hungry mind: Intellectual curiosity is the third pillar of academic performance. Perspectives on Psychological Science, 6(6), 574–588.
• Kaufman, S. B., Quilty, L. C., Grazioplene, R. G., Hirsh, J. B., Gray, J. R., Peterson, J. B. & DeYoung, C. G. (2016). Openness to experience and intellect differentially predict creative achievement in the arts and sciences. Journal of Personality, 84(2), 248–258.
• Jackson, J. J., Hill, P. L., Payne, B. R., Roberts, B. W. & Stine-Morrow, E. A. L. (2012). Can an old dog learn (and want to experience) new tricks? Cognitive training increases openness to experience in older adults. Psychology and Aging, 27(2), 286–292.
• Costa, P. T., Terracciano, A. & McCrae, R. R. (2001). Gender differences in personality traits across cultures: Robust and surprising findings. Journal of Personality and Social Psychology, 81(2), 322–331.
• Johnson, J. A. (2014). Measuring thirty facets of the Five Factor Model with a 120-item public domain inventory: Development of the IPIP-NEO-120. Journal of Research in Personality, 51, 78–89.