Схильність до пригод: чому одні прагнуть змін, а інші люблять рутину?

Дехто в улюбленому ресторані щоразу замовляє ту саму страву. Навіщо ризикувати розчаруванням, коли знаєш, що тобі смакує?

Інші переглядають меню, знаходять єдину страву, про яку ніколи не чули, і замовляють саме її. Просто щоб спробувати.

Та сама закономірність проявляється й у більших речах: відпустці, роботі, житлі, дорозі з роботи додому. Одним добре серед знайомого. Інші стають неспокійними, щойно життя стає надто передбачуваним.

У моделі Великої п'ятірки це описує фасет схильності до пригод. Це один із шести фасетів відкритості досвіду, і він стосується того, наскільки людина шукає нові заняття, місця та способи робити щось, замість того щоб триматися знайомого.

Що означає схильність до пригод?

Слово «пригоди» може навести на думку про альпінізм і мандри з наплічником джунглями. Але цей фасет ширший і буденніший. Він стосується вашого ставлення до різноманітності та змін загалом.

Люди з високими показниками часто впізнають себе в такому:

• Ви віддаєте перевагу різноманітності перед рутиною.
• Вам подобається куштувати нову їжу, відкривати нові місця й нові способи робити щось.
• Зміни здаються вам радше захопливими, ніж загрозливими.
• Ви можете поїхати додому іншою дорогою просто тому, що вона інша.
• «Ми завжди так робили» – для вас саме по собі не аргумент.

Схильність до пригод – це передусім не про небезпеку чи адреналін. Людина може мати високий показник і ніколи не захотіти стрибнути з парашутом.

Головне не те, наскільки ви ризикуєте, а те, наскільки вас вабить нове, а не знайоме.

Чому знайоме приємне

Щоб зрозуміти схильність до пригод, варто почати з протилежного: чому так багатьом із нас подобається те, що ми вже знаємо.

1968 року психолог Роберт Зайонц опублікував серію досліджень про так званий ефект простого знайомства (mere exposure effect). Він показав, що повторного контакту з чимось, наприклад із незнайомими словами чи символами, достатньо, щоб люди оцінювали це прихильніше. Більше нічого не мало статися. Сама лише звичність підвищувала симпатію.

Це загальна тенденція, а не риса особистості. Але вона пояснює, чому рутина для більшості з нас безпечна й приємна і чому потрібна певна тяга, щоб раз у раз обирати незнайоме. Люди з високою схильністю до пригод, схоже, відчувають цю тягу сильніше.

Різноманітність може покращити настрій

Якщо знайоме приємне, чи може приємною бути й різноманітність? Дослідження 2020 року свідчить, що так.

Дослідники за допомогою геолокації відстежували, куди ходили учасники, і регулярно запитували, як вони почуваються. У дні, коли люди бували в різноманітніших місцях, вони повідомляли про більше позитивних емоцій.

Ефект був сильнішим у людей, чий мозок демонстрував тісніший зв'язок між гіпокампом, причетним до пам'яті та нового досвіду, і смугастим тілом, що є частиною системи винагороди.

Дослідження не вимірювало особистість. Але воно свідчить, що новий досвід може бути для мозку винагородою і що люди відрізняються тим, скільки від нього отримують. Це узгоджується з ідеєю цього фасету.

Хто їде за кордон і чи змінює їх це?

Німецьке дослідження 2013 року протягом навчального року спостерігало за понад 1100 студентами університетів. Одні виїхали за кордон на один чи два семестри, інші залишилися вдома.

Ще до від'їзду студенти, які обрали цілий рік за кордоном, мали вищі показники відкритості та екстраверсії. Інакше кажучи, відкритіші люди шукають нового досвіду.

Але й поїздка їх змінила. У студентів, які навчалися за кордоном, відкритість і доброзичливість зросли більше, а нейротизм знизився більше, ніж у тих, хто лишився вдома, навіть з урахуванням того, хто вирішив поїхати. Значну частину змін пояснювали нові міжнародні знайомства, які вони завели.

Це ілюструє важливу річ: схильність до пригод і визначає, який досвід ви шукаєте, і сама формується під його впливом.

Схильність до пригод – це не те саме, що пошук гострих відчуттів

Це найпоширеніша плутанина щодо цього фасету.

Пошук гострих відчуттів – фасет екстраверсії. Він стосується жаги стимуляції, галасу й адреналіну: американських гірок, гучних вечірок, ризикованих видів спорту.

Схильність до пригод натомість стосується новизни й різноманітності. Вона не мусить бути гучною чи небезпечною. Скуштувати нову кухню, вивчати незвичну мову чи перебудувати свій розпорядок дня може приносити не менше задоволення.

Уявіть двох людей у відпустці. Одна хоче спробувати банджі-джампінг, бо це дає викид адреналіну. Інша хоче поїхати в маленьке село, куди не заїжджають туристи, щоб побачити, як там живуть люди. Перше – пошук гострих відчуттів, друге – схильність до пригод. У багатьох людей є обидва потяги, але це різні мотиви.

Якщо вас цікавить бік, пов'язаний із гострими відчуттями, прочитайте, чому деякі люди люблять лякатися.

Що означає високий або низький показник?

Висока схильність до пригод

Новизна й різноманітність додають вам енергії. Ви швидко пробуєте нове й часто бачите в змінах можливість. Можливо, ви добре пристосовуєтеся, коли обставини змінюються.

Зворотний бік – рутинна робота може здаватися нудною, ви можете втрачати інтерес, щойно щось стає передбачуваним, або змінювати курс, перш ніж дасте чомусь справжній шанс.

Низька схильність до пригод

Ви цінуєте знайоме й передбачуване. Вам подобається знати, чого очікувати, і ви охоче тримаєтеся того, що працює. Зміни можуть бути некомфортними, особливо раптові.

Часто це сильна сторона. Люди з низькими показниками можуть бути стабільними, відданими й надійними та добре вміють розвивати те, що вже працює, замість того щоб починати все спочатку.

Обидва описи стосуються типових схильностей, а не правил, які діють у кожній ситуації.

У повсякденному житті

• На роботі: людям із високими показниками часто добре з різноманітними завданнями, новими проєктами й реорганізаціями, які інших виснажують. Люди з низькими показниками часто успішні на посадах, де важать стабільність і незмінна якість.
• У стосунках: пара, де один щороку хоче нове місце для відпустки, а інший – знову до того самого будиночка, – класика. Часто допомагає чергуватися або поєднувати знайоме з дрібкою новизни.
• Коли щось змінюється: людям із низькими показниками зазвичай легше впоратися зі змінами, якщо вони мають час підготуватися й розуміють, чому це відбувається.
• На дозвіллі: люди з високими показниками часто колекціонують нові враження – хобі, страви, місця. Люди з низькими показниками часто знаходять глибоке задоволення в тому, щоб з часом удосконалюватися в кількох речах.

Чи може схильність до пригод змінитися?

Особистість досить стабільна, але не незмінна. Великий метааналіз 2006 року показав, що відкритість досвіду в середньому зростає в юності та знижується в старшому віці.

Дослідження студентів за кордоном також показує, що великий новий досвід може підвищувати відкритість. Щоб скористатися цим, не обов'язково переїжджати до іншої країни, але принцип той самий: невеликі дози новизни можуть зробити нове менш загрозливим.

• Змінюйте одну невелику звичку за раз: новий маршрут, новий рецепт чи нове місце для обіду.
• Якщо у вас високий показник: оберіть кілька звичок, які варто зберегти, щоб різноманітність не йшла на шкоду стабільності.
• Якщо у вас низький показник: дайте собі час звикнути до змін і шукайте те, що лишається незмінним.
• Пам'ятайте, що звичність зростає сама собою. Те, що вперше здається чужим, утретє часто здається кращим.

Поширені запитання

Чи більше подорожують люди зі схильністю до пригод?

Часто так. Дослідження студентів показують, що люди з вищою відкритістю частіше обирають тривале перебування за кордоном. Але подорожі – лише один прояв. Схильність до пригод так само може виявлятися в їжі, хобі чи нових ідеях на роботі.

Чи низька схильність до пригод означає, що людина нудна?

Ні. Люди з низькими показниками часто цінують глибину, стабільність і традиції, які багато хто високо цінує. Знайома рутина може бути джерелом безпеки й радості.

Чи пов'язана схильність до пригод із політичними поглядами?

Не безпосередньо. Схильність до пригод стосується повсякденного потягу до різноманітності. Ставлення до авторитетів і традицій у суспільстві вимірює інший фасет – лібералізм.

Як вимірюється схильність до пригод у тесті Big Five?

Наш тест ґрунтується на IPIP-NEO-120, де кожен фасет вимірюється чотирма твердженнями. Для схильності до пригод вони стосуються того, чи віддаєте ви перевагу різноманітності перед рутиною, а також – зі зворотним підрахунком – того, чи волієте триматися того, що вже знаєте, чи не любите зміни й чи дотримуєтеся усталених звичаїв. Сприймайте результат як ознаку певної закономірності, а не як повний опис вас.

Дізнайтеся свій результат

Схильність до пригод – лише один із шести фасетів відкритості досвіду. Можна мати тут високий показник і водночас низькі за художніми інтересами чи уявою.

Пройдіть тест Big Five і подивіться свій повний профіль з усіма 30 фасетами.

Джерела

• Zajonc, R. B. (1968). Attitudinal effects of mere exposure. Journal of Personality and Social Psychology, 9(2, Pt. 2), 1–27.
• Heller, A. S., Shi, T. C., Ezie, C. E. C., Reneau, T. R., Baez, L. M., Gibbons, C. J. & Hartley, C. A. (2020). Association between real-world experiential diversity and positive affect relates to hippocampal–striatal functional connectivity. Nature Neuroscience, 23(7), 800–804.
• Zimmermann, J. & Neyer, F. J. (2013). Do we become a different person when hitting the road? Personality development of sojourners. Journal of Personality and Social Psychology, 105(3), 515–530.
• Roberts, B. W., Walton, K. E. & Viechtbauer, W. (2006). Patterns of mean-level change in personality traits across the life course: A meta-analysis of longitudinal studies. Psychological Bulletin, 132(1), 1–25.
• Johnson, J. A. (2014). Measuring thirty facets of the Five Factor Model with a 120-item public domain inventory: Development of the IPIP-NEO-120. Journal of Research in Personality, 51, 78–89.