Упорядкованість: чи говорить щось про вас безлад на столі?

На одному письмовому столі – три акуратні стоси паперів, підставка для ручок і більше нічого. Сусідній стіл завалений паперами, чашками з-під кави та стікерами, а його власник запевняє, що точно знає, де що лежить.

Більшість із нас має думку про те, хто з них кращий колега. Одні вважають, що власник безладного столу неодмінно хаотична людина. Інші певні, що за таким безладом ховається творчий геній.

Тож чи справді безлад на столі щось говорить про людину, яка за ним сидить?

Психологи це досліджували, і відповідь стосується того, що вони називають упорядкованістю. У моделі Великої п'ятірки це один із шести фасетів сумлінності. Він описує, наскільки вам подобаються структура, охайність і те, щоб усе лежало на своїх місцях.

Що означає упорядкованість?

Упорядкованість – це схильність до організованого середовища й організованого розпорядку. Вона охоплює і фізичний порядок, як-от охайну оселю, і порядок у часі – плани, списки й усталені звички.

Люди з високими показниками часто впізнають себе в такому:

• Ви любите наводити лад, а безлад довкола вас дратує.
• Речі мають своє постійне місце, і ви повертаєте їх туди.
• Ви любите списки, календарі й плани.
• Ви почуваєтеся спокійніше, коли довкола порядок.
• Ви швидко помічаєте, коли щось лежить не на своєму місці.

Упорядкованість не означає, що ви кращі чи працьовитіші за інших. Вона описує, скільки структури вам потрібно і скільки ви її шукаєте, а не скільки ви встигаєте зробити.

Головне не те, чи схожа ваша оселя на фото з журналу, а те, наскільки сильно ви відчуваєте потребу в порядку.

Незнайомці можуть «прочитати» вашу кімнату

У відомому дослідженні 2002 року науковці дозволили спостерігачам оглянути офіси й студентські кімнати за відсутності їхніх власників. Потім спостерігачі оцінювали особистість людини, яка користувалася кімнатою.

Їхні оцінки порівнювали з тим, як мешканці описували себе самі і як їх описували знайомі. Спостерігачі здебільшого погоджувалися між собою, а їхні враження виявилися певною мірою точними. Узгодженість і точність загалом були вищими, ніж тоді, коли незнайомці оцінюють людей, з якими щойно познайомилися.

Сумлінність, поряд із відкритістю, належала до рис, які спостерігачі оцінювали найкраще. Охайна й добре організована кімната була надійною підказкою: такі кімнати зазвичай належали людям, які описували себе як сумлінних.

Тож так, ваш стіл таки щось про вас говорить. Але переважно саме про цю рису, а не про те, чи ви розумні, добрі або творчі.

Чи безлад на столі – ознака креативності?

У 2013 році дослідження в журналі Psychological Science привернуло чимало уваги медіа. У трьох експериментах учасників поміщали або в охайну, або в безладну кімнату.

Ті, хто перебував в охайній кімнаті, частіше обирали здоровий перекус і жертвували більше грошей на благодійність. Ті, хто був у безладній кімнаті, вигадували більше креативних ідей і частіше віддавали перевагу варіанту з позначкою «новий», а не «класичний». Дослідники припустили, що порядок схиляє нас до усталеного, а безлад – до відходу від нього.

Це спокуслива історія, але вона не надто добре витримала перевірку. Дослідження 2019 року спробувало відтворити результат щодо креативності з подібною схемою та більшою вибіркою: учасники працювали або за охайним, або за безладним столом. Жодної різниці в креативності чи в ментальному контролі між групами не виявили. Автори дійшли висновку, що твердження в популярній пресі не мали підстав.

Зауважте також, що ці дослідження стосувалися кімнати, а не людини. Вони вивчали, що відбувається, коли будь-кого поміщають у безладне середовище, а не те, чи люди з низькою упорядкованістю креативніші. Креативність пов'язана передусім з іншою рисою – відкритістю.

Чи може захаращеність впливати на самопочуття?

Дослідження 2010 року підійшло до питання з іншого боку. Шістдесят чоловіків і дружин із пар, у яких працювали обоє партнерів, записали для дослідників екскурсію власною оселею. Потім дослідники підрахували, які слова вони вживали.

Дружини, які багато говорили про захаращеність і незавершені справи, мали менш здоровий добовий ритм гормону стресу кортизолу, а їхній настрій протягом дня погіршувався. Дружини, які описували свою оселю як місце відпочинку, демонстрували протилежну картину. Результати зберігалися й після того, як дослідники врахували задоволеність шлюбом і нейротизм.

Це не було дослідження упорядкованості як риси особистості, а чіткі результати стосувалися жінок. Проте воно свідчить, що те, як ви сприймаєте свою оселю, може впливати на те, наскільки вона для вас затишна, а люди з високою упорядкованістю, імовірно, відчувають вплив захаращеності сильніше.

Упорядкованість – не те саме, що ОКР

Про високу упорядкованість часто жартують: «у тебе трохи ОКР». Це вводить в оману.

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) – це небажані, болісні думки й ритуали, які людина відчуває потребу виконувати, щоб зменшити тривогу. Любов до чистої кухні – щось зовсім інше.

Є стан, ближчий до упорядкованості: обсесивно-компульсивний розлад особистості (ОКРО), для якого характерні ригідний перфекціонізм і сильна потреба в контролі. Дослідження 2011 року за участю 536 студентів показало, що звичайні показники сумлінності мали лише слабкий або помірний зв'язок з ОКРО, тоді як показники, спрямовані на крайні, нездорові варіанти сумлінності, були пов'язані з ним тісно. Дослідники розглядали ОКРО як дезадаптивну крайність звичайної сумлінності.

Тож високий бал за упорядкованістю не є діагнозом. Якщо потреба в контролі чи ритуали забирають стільки часу, що обмежують ваше життя, варто поговорити з лікарем або психологом.

Упорядкованість слід також відрізняти від самодисципліни. Можна обожнювати календарі з кольоровими позначками й водночас насилу братися до записаних там справ. А можна бути безладним, але вчасно справлятися з усією роботою.

Що означає високий або низький показник?

Висока упорядкованість

Вам добре там, де є структура, і ви любите знати, де що лежить і що буде далі. Тому ви вмієте планувати, стежити за деталями й створювати системи, з яких користають інші.

Зворотний бік – вам може бути важко, коли плани змінюються або коли інші не поділяють ваших стандартів. Спільне господарство чи опенспейс можуть стати справжнім випробуванням.

Низька упорядкованість

Вам комфортно з певним безладом, і вам не потрібно, щоб усе було сплановано заздалегідь. Ви часто легко пристосовуєтеся й можете працювати в умовах, які інших звели б з розуму.

Ризик полягає в тому, що ви губите речі, забуваєте про зустрічі або витрачаєте час на пошуки потрібного. Багато людей із низькими показниками розв'язують це кількома простими системами для того, що справді важливо.

Обидва описи стосуються типових схильностей, а не правил, що діють у кожній ситуації.

У повсякденному житті

• На роботі: люди з високими показниками часто добре справляються з документацією, логістикою та контролем якості. Людям із низькими показниками можуть більше пасувати ролі, де треба імпровізувати й часто щось змінюється.
• Удома: відмінності в упорядкованості – класичне джерело тертя між сусідами по квартирі й партнерами. Часто допомагає домовитися про кілька спільних зон, де має бути охайно, а решту залишити як є.
• У навчанні: добра структура нотаток і дедлайнів допомагає тримати все під контролем, але не замінює саму роботу.
• Подорожі й дозвілля: одні люблять детальний план на кожен день, інші воліють подивитися, як складеться. Жоден із підходів не є хибним.

Чи може упорядкованість змінитися?

Особистість досить стабільна, але не незмінна. Великий метааналіз 2006 року, що охопив 92 вибірки, простежував людей протягом тривалого часу й показав, що сумлінність зазвичай зростає в дорослому віці, особливо між 20 і 40 роками.

Тому багато людей із віком стають дещо впорядкованішими, часто тоді, коли з'являються робота, власне житло й родина, які вимагають більше структури.

Якщо ви хочете більше порядку в житті, не змінюючи себе, зазвичай ефективніше вибудувати прості системи, ніж покладатися на силу волі:

• Визначте постійне місце для найважливіших речей, як-от ключів, гаманця й документів.
• Користуйтеся одним календарем замість кількох.
• Прибирайте кілька хвилин щодня в один і той самий час, а не влаштовуйте великі генеральні прибирання.
• Зменште кількість речей, які треба тримати в порядку.

Поширені запитання

Чи охайні люди успішніші?

Не обов'язково. Упорядкованість – лише одна складова сумлінності, а з успіхом у навчанні й на роботі найчастіше пов'язують саме широку рису. Можна бути безладним і водночас працьовитим та надійним.

Чи безладна людина – лінива?

Ні. Упорядкованість стосується потреби в структурі, а не зусиль. Те, наскільки старанно ви працюєте, вимірює інший фасет – прагнення до досягнень.

Чи низька упорядкованість – ознака СДУГ?

Сама собою – ні. Багато людей безладні без жодного СДУГ. Бал за тестом Big Five нічого не може сказати про діагнози. Якщо проблеми з увагою та організованістю завдають вам серйозних труднощів, це може оцінити лікар або психолог.

Як вимірюється упорядкованість у тесті Big Five?

Наш тест ґрунтується на опитувальнику IPIP-NEO-120, у якому кожен фасет вимірюють чотири твердження. Для упорядкованості вони стосуються того, чи любите ви наводити лад, чи часто забуваєте класти речі на місце, чи залишаєте кімнату в безладді та чи залишаєте свої речі будь-де. Сприймайте бал як ознаку певної закономірності, а не як повний опис себе.

Дізнайтеся свій результат

Упорядкованість – лише один із шести фасетів сумлінності. Можна бути дуже впорядкованим і водночас мати низькі показники прагнення до досягнень чи обережності.

Пройдіть тест Big Five і подивіться свій повний профіль з усіма 30 фасетами.

Джерела

• Gosling, S. D., Ko, S. J., Mannarelli, T. & Morris, M. E. (2002). A room with a cue: Personality judgments based on offices and bedrooms. Journal of Personality and Social Psychology, 82(3), 379–398.
• Vohs, K. D., Redden, J. P. & Rahinel, R. (2013). Physical order produces healthy choices, generosity, and conventionality, whereas disorder produces creativity. Psychological Science, 24(9), 1860–1867.
• Manzi, A., Durmysheva, Y., Pinegar, S. K., Rogers, A. & Ramos, J. (2019). Workspace disorder does not influence creativity and executive functions. Frontiers in Psychology, 9, 2662.
• Saxbe, D. E. & Repetti, R. (2010). No place like home: Home tours correlate with daily patterns of mood and cortisol. Personality and Social Psychology Bulletin, 36(1), 71–81.
• Samuel, D. B. & Widiger, T. A. (2011). Conscientiousness and obsessive-compulsive personality disorder. Personality Disorders: Theory, Research, and Treatment, 2(3), 161–174.
• Roberts, B. W., Walton, K. E. & Viechtbauer, W. (2006). Patterns of mean-level change in personality traits across the life course: A meta-analysis of longitudinal studies. Psychological Bulletin, 132(1), 1–25.
• Johnson, J. A. (2014). Measuring thirty facets of the Five Factor Model with a 120-item public domain inventory: Development of the IPIP-NEO-120. Journal of Research in Personality, 51, 78–89.