Обережність: спершу подумати чи діяти швидко?

Спробуйте відповісти швидко: бита й м'яч разом коштують 1,10 долара. Бита на 1 долар дорожча за м'яч. Скільки коштує м'яч?

Більшість людей одразу думає: «10 центів». Ця відповідь здається очевидно правильною. Але якби м'яч коштував 10 центів, бита коштувала б 1,10 долара, а разом вони коштували б 1,20 долара. Правильна відповідь – 5 центів.

Насправді це питання не про математику. Воно про те, чи ви зупиняєтеся й перевіряєте першу відповідь, що спала на думку, чи просто з нею погоджуєтеся.

Дехто робить таку перевірку майже автоматично, в усіх сферах життя. Інші діють за першим поривом і часто отримують від цього задоволення.

Психологи називають цю схильність обережністю. У моделі Великої п'ятірки це один із шести фасетів сумлінності. Він описує, наскільки ретельно ви все обмірковуєте, перш ніж діяти.

Що означає обережність?

Обережність – це схильність зважувати можливості й наслідки перед ухваленням рішення. В інших версіях опитувальника Великої п'ятірки цей самий фасет називають розважливістю.

Люди з високими показниками часто впізнають себе в такому:

• Ви думаєте, перш ніж щось сказати чи зробити.
• Ви зважуєте всі «за» і «проти», перш ніж ухвалити рішення.
• Ви рідко ухвалюєте рішення, про які потім шкодуєте через те, що поспішили.
• Над важливим вибором ви волієте переспати ніч.
• Ви скептично ставитеся до пропозицій, які вимагають вирішувати просто зараз.

Обережність – не те саме, що страх чи тривожність. Можна бути спокійним, упевненим і схильним до пригод і все одно завжди обмірковувати все, перш ніж стрибати.

Головне не те, чи ви ризикуєте, а те, чи ви думаєте, перш ніж діяти.

Бита й м'яч: тест на рефлексію

Питання на початку цієї статті взято з тесту когнітивної рефлексії, який 2005 року опублікував економіст Шейн Фредерік. Тест складається з трьох коротких питань, кожне з яких має інтуїтивну, але хибну відповідь.

За словами Фредеріка, тест вимірює здатність або схильність обмірковувати питання й не називати першу відповідь, що спадає на думку. Результати тесту були пов'язані з тим, як люди ухвалюють рішення щодо часу й ризику, наприклад чи воліють вони меншу суму зараз чи більшу згодом.

Цей тест не вимірює фасет обережності. Він також вимірює когнітивні здібності. Але він добре ілюструє механізм, що лежить в основі фасета: між першою відповіддю й найкращою часто є розрив, і одні люди більш схильні перевіряти цей розрив, ніж інші.

Імпульсивність буває різною

У повсякденній мові «імпульсивний» охоплює багато різних речей. У 2001 році психологи Стівен Вайтсайд і Дональд Лайнем дослідили широкий спектр опитувальників імпульсивності разом із фасетами Великої п'ятірки. Вони виявили, що імпульсивність розпадається на чотири окремі складові:

• Нагальність: необачні дії, коли ви засмучені. Це пов'язано з нестриманістю, що належить до нейротизму.
• Брак обачності: дії без урахування наслідків. Це протилежність обережності.
• Брак наполегливості: схильність здаватися, коли стає нудно. Це пов'язано із самодисципліною.
• Пошук відчуттів: прагнення хвилювань і нових вражень. Це пов'язано з пошуком гострих відчуттів, що належить до екстраверсії.

Це пояснює, чому двоє «імпульсивних» людей можуть бути зовсім різними. Один може бути вдумливим і обачним у повсякденні, але втрачати контроль у гніві. Інший може бути спокійним під тиском, але погоджуватися на кожну нову ідею, не обміркувавши її.

Низька обережність стосується одного конкретного типу: спершу діяти, а думати потім.

Чи завжди погано діяти швидко?

Ні. Ще 1990 року психолог Скотт Дікман розрізнив два типи імпульсивності.

Дисфункціональна імпульсивність – це дії без роздумів, які спричиняють проблеми. Функціональна імпульсивність – це швидкі дії тоді, коли це справді найкраща стратегія, наприклад коли рішення треба ухвалити негайно, бо інакше можливість буде втрачено.

У його дослідженнях ці два типи не були тісно пов'язані між собою й корелювали з різними рисами та різними способами обробки інформації. Людина, яка діє швидко, не обов'язково діє необачно.

Це корисне нагадування для всіх, хто має низький бал за цим фасетом. Швидкість – перевага в багатьох ситуаціях: під час надзвичайних подій, переговорів, у спорті й творчій роботі.

Обережність і здоров'я

Утім, існує добре задокументований зв'язок між сумлінністю та ризикованою поведінкою. Великий метааналіз 2004 року об'єднав 194 дослідження сумлінності й тих видів поведінки, які найбільше сприяють передчасній смерті.

Риси, пов'язані із сумлінністю, асоціювалися з меншою частотою всіх досліджених видів ризикованої поведінки, зокрема куріння, надмірного вживання алкоголю, ризикованого водіння, ризикованого сексу, насильства й уживання наркотиків. Вони також асоціювалися з більшою кількістю корисних звичок, як-от фізичної активності та здорового харчування.

Дослідження розглядало сумлінність загалом, а не лише обережність. Але звичка обмірковувати наслідки, перш ніж діяти, очевидно є частиною пояснення. Більше про це можна прочитати в нашій статті про сумлінність і тривалість життя.

Обережність – не те саме, що тривожність

Високу обережність часто плутають із тривожністю. Це різні речі.

Тривожність, що належить до нейротизму, стосується занепокоєння й нервовості: неприємного відчуття, що щось може піти не так. Обережність стосується стилю мислення: зважування варіантів перед вибором.

Тривожна людина може уникати рішень, бо почувається через них некомфортно. Обережна людина ухвалює рішення, але лише після того, як їх обміркує. Багато дуже обережних людей спокійні та впевнені в собі.

Обережність – це також не те саме, що низький рівень пошуку гострих відчуттів. Можна обожнювати стрибки з парашутом і водночас детально планувати кожен стрибок.

Що означає високий або низький показник?

Висока обережність

Ви думаєте, перш ніж діяти, і рідко ухвалюєте поспішні рішення, про які потім шкодуєте. Інші часто вважають вас розсудливими й мудрими, а ви вмієте помічати підводні камені, перш ніж вони стануть проблемами.

Зворотний бік – ви можете довго ухвалювати рішення або пропускати можливості, які вимагали швидкої реакції. Надмірні роздуми також можуть виснажувати.

Низька обережність

Ви дієте швидко й спонтанно і часто саме ви зрушуєте справи з місця. Тому з вами може бути весело, і ви ефективні в ситуаціях, які вимагають швидких дій.

Ризик полягає в тому, що іноді ви ухвалюєте рішення, про які шкодуєте, або кажете те, чого не сказали б, якби спершу подумали.

Обидва описи стосуються типових схильностей, а не правил, що діють у кожній ситуації.

Якщо імпульсивні вчинки раз у раз призводять до серйозних проблем, як-от боргів, нещасних випадків чи зруйнованих стосунків, варто поговорити з лікарем або психологом. Бал за тестом Big Five не є діагнозом.

У повсякденному житті

• На роботі: обережні люди цінні там, де помилки дорого коштують, як-от у фінансах, охороні здоров'я та безпеці. Менш обережні люди часто процвітають там, де швидкість важливіша за точність.
• З грошима: низька обережність може означати більше імпульсивних покупок. Допомогти може просте правило, наприклад чекати 24 години перед великими покупками.
• У конфліктах: якщо подумати, перш ніж відповісти, можна не сказати того, що важко забрати назад.
• У стосунках: обережний і спонтанний партнери можуть добре доповнювати одне одного, якщо поважають темп одне одного.

Чи може обережність змінитися?

Особистість досить стабільна, але не незмінна. Великий метааналіз 2006 року показав, що сумлінність зазвичай зростає в дорослому віці, особливо між 20 і 40 роками. Багато людей із віком стають дещо розважливішими.

Якщо ви хочете діяти менш імпульсивно, часто допомагають невеликі вбудовані паузи:

• Зачекайте день перед великими покупками чи важливими рішеннями.
• Порахуйте до десяти, перш ніж відповідати на повідомлення, які вас дратують.
• Запитайте себе: «Що найгірше може статися, і чи зможу я з цим жити?»

Якщо ви дуже обережні й відчуваєте, що це вас стримує, можна вчитися встановлювати часові межі для рішень і приймати те, що багато виборів можна скоригувати пізніше.

Поширені запитання

Чи висока обережність означає, що людина нудна?

Ні. Обережність стосується того, щоб думати, перш ніж діяти, а не того, щоб уникати розваг. Багато обережних людей люблять пригоди, але планують їх.

Чи низька обережність – це те саме, що СДУГ?

Ні. Імпульсивність – одна з ознак СДУГ, але більшість людей, які діють швидко, СДУГ не мають. Бал за тестом Big Five не можна використовувати для встановлення діагнозу.

Що краще: довіряти інтуїції чи все обміркувати?

Залежить від ситуації. Дослідження Дікмана свідчать, що швидкі рішення можуть бути найкращою стратегією, коли бракує часу, а задача про биту й м'яч показує, як перша відповідь може виявитися хибною. Знання власної схильності допомагає вирішити, коли варто сповільнитися.

Як вимірюється обережність у тесті Big Five?

Наш тест ґрунтується на опитувальнику IPIP-NEO-120, у якому кожен фасет вимірюють чотири твердження. Для обережності всі чотири описують протилежне: кидатися у справи, не подумавши, ухвалювати поспішні рішення, поспіхом братися за справи й діяти необмірковано. Незгода з ними дає високий бал. Сприймайте бал як ознаку певної закономірності, а не як повний опис себе.

Дізнайтеся свій результат

Обережність – лише один із шести фасетів сумлінності. Можна бути дуже обережним і водночас мати низькі показники упорядкованості чи самодисципліни.

Пройдіть тест Big Five і подивіться свій повний профіль з усіма 30 фасетами.

Джерела

• Frederick, S. (2005). Cognitive reflection and decision making. Journal of Economic Perspectives, 19(4), 25–42.
• Whiteside, S. P. & Lynam, D. R. (2001). The Five Factor Model and impulsivity: Using a structural model of personality to understand impulsivity. Personality and Individual Differences, 30(4), 669–689.
• Dickman, S. J. (1990). Functional and dysfunctional impulsivity: Personality and cognitive correlates. Journal of Personality and Social Psychology, 58(1), 95–102.
• Bogg, T. & Roberts, B. W. (2004). Conscientiousness and health-related behaviors: A meta-analysis of the leading behavioral contributors to mortality. Psychological Bulletin, 130(6), 887–919.
• Roberts, B. W., Walton, K. E. & Viechtbauer, W. (2006). Patterns of mean-level change in personality traits across the life course: A meta-analysis of longitudinal studies. Psychological Bulletin, 132(1), 1–25.
• Johnson, J. A. (2014). Measuring thirty facets of the Five Factor Model with a 120-item public domain inventory: Development of the IPIP-NEO-120. Journal of Research in Personality, 51, 78–89.