Дружелюбність: чому деяким людям так легко заводити друзів?

Ви починаєте працювати на новому місці. До п'ятниці одна з нових колег уже знає всіх на ім'я, пообідала з половиною відділу й отримала запрошення на день народження.

Ви ж здебільшого віталися в коридорі. Люди вам цілком подобаються. Просто ви ще нікого по-справжньому не підпустили до себе.

Чому одні люди ніби без жодних зусиль перетворюють незнайомців на друзів, а інші місяцями тримають ввічливу дистанцію?

Частково відповідь криється в тому, що психологи називають дружелюбністю. У моделі Великої п'ятірки це один із шести фасетів екстраверсії. Він описує, наскільки тепло ви зустрічаєте інших людей і як швидко дозволяєте їм наблизитися.

Що означає дружелюбність?

У повсякденній мові «дружелюбний» часто означає просто ввічливий чи привітний. У психології особистості значення вужче: відкрито показувати, що вам подобаються люди, і вважати природним формувати з ними близькі зв'язки. У старіших опитувальниках цей самий фасет часто називають «теплотою».

Люди з високими показниками часто впізнають себе в такому:

• Ви легко знаходите друзів.
• Ви почуваєтеся комфортно серед людей, навіть тих, з ким щойно познайомилися.
• Ви відкрито показуєте, що хтось вам подобається.
• Ви досить швидко підпускаєте до себе нових знайомих.
• Люди часто описують вас як теплу чи приступну людину.

Низький показник не означає, що ви холодні, ворожі чи недобрі. Здебільшого це означає, що ви стриманіші з малознайомими людьми і що близькість вибудовується довше.

Головне не те, наскільки ви приємна людина, а те, наскільки охоче ви йдете назустріч і підпускаєте інших до себе.

Розрив у симпатії: ви подобаєтеся людям більше, ніж думаєте

Одна з причин, чому багато хто з нас стримується, полягає в тому, що ми недооцінюємо враження, яке справляємо.

У серії досліджень науковці просили незнайомих людей поговорити одне з одним, а потім питали обох, наскільки їм сподобався співрозмовник і наскільки, на їхню думку, вони сподобалися йому. Знову і знову люди недооцінювали, наскільки вони сподобалися іншому і наскільки йому було приємно в їхньому товаристві. Дослідники назвали це розривом у симпатії (liking gap).

Вони виявили його між незнайомцями в лабораторії, серед першокурсників, які знайомилися із сусідами по гуртожитку, і серед дорослих, що зустрілися на семінарі. У студентів цей розрив зберігався кілька місяців.

Розрив у симпатії – це не те саме, що низька дружелюбність. Він проявляється в більшості людей. Але він ілюструє механізм, який може тримати вас на відстані: якщо ви вважаєте, що інша людина просто ввічлива, ви менш схильні зробити наступний крок.

Дружба потребує годин, а не хімії

Ми часто говоримо про дружбу як про миттєву «хімію». Дослідження свідчать, що справа радше в часі.

Дослідник комунікації Джеффрі Голл питав дорослих, які нещодавно переїхали, і першокурсників протягом перших дев'яти тижнів в університеті, скільки часу вони проводять із новими знайомими. Що більше годин люди проводили разом, то ближчою ставала дружба. Час, проведений на дозвіллі, коли люди просто тусувалися чи щось робили разом, важив більше, ніж час, проведений за спільною роботою.

Згідно з підсумком дослідження, який оприлюднив університет, щоб перейти від знайомства до приятелювання, знадобилося приблизно 50 годин, щоб стати друзями – близько 90 годин, а щоб стати близькими друзями – понад 200 годин.

Це допомагає пояснити, чому дружелюбність важлива. Люди з високими показниками погоджуються випити кави, запрошують інших із собою і заводять короткі розмови. Так вони швидше накопичують години, яких потребує дружба.

Короткі розмови теж мають значення

Дружелюбність стосується не лише близьких друзів.

У дослідженні повсякденного соціального життя студенти почувалися щасливішими й відчували сильнішу належність до групи в ті дні, коли розмовляли з більшою кількістю одногрупників, ніж зазвичай. Пізніші дослідження, які враховували всі види щоденних взаємодій, виявили ту саму закономірність: контакти зі знайомими, людьми на периферії нашого соціального життя, теж були пов'язані з благополуччям.

Для людей із високою дружелюбністю такі короткі моменти виникають природно. Людям із низькими показниками вони можуть вимагати більше зусиль, але дослідження свідчать, що вони того варті.

Дружелюбність – це не те саме, що доброзичливість

Це важлива відмінність, особливо тому, що ці слова звучать дуже схоже.

Доброзичливість стосується того, як ви ставитеся до людей: чи ви уважні до них, схильні до співпраці, довірливі й готові допомогти. Дружелюбність стосується того, наскільки швидко й відкрито ви налагоджуєте з ними зв'язок.

Можна бути глибоко доброю і готовою допомогти людиною, але стриманою і повільною в заведенні друзів. А можна бути теплим і товариським так, що друзі з'являються швидко, і водночас різким чи схильним до суперництва.

Цікаво, що великий огляд досліджень особистості й дружби виявив: найстабільніше на те, як дружба виникає і триває, впливала доброзичливість, а за нею – нейротизм. Вплив екстраверсії був реальним, але менш стабільним. Швидко заводити друзів – це одне, а зберігати їх – зовсім інше.

Дружелюбність відрізняється також від комунікабельності. Комунікабельність стосується любові до великих компаній і вечірок. Можна бути дуже теплою людиною в розмові віч-на-віч і все ж воліти уникати великих зборищ.

Що означає високий або низький показник?

Висока дружелюбність

Вам легко підходити до людей і показувати, що вони вам подобаються. Нові знайомі часто почуваються поруч із вами бажаними гостями, і ви зазвичай маєте широке коло друзів.

Зворотний бік може полягати в тому, що ви підпускаєте людей близько, ще не знаючи їх добре, або розпорошуєтеся на багато стосунків.

Низька дружелюбність

Ви тримаєте певну дистанцію з людьми, доки не пізнаєте їх краще. Інші спершу можуть сприймати вас як стриману людину, яку важко пізнати.

Це не означає, що ваша дружба слабша. Багато людей із низькими показниками мають менше стосунків, але глибоких і тривалих, і їх часто цінують за постійність і щирість.

Обидва описи стосуються типових схильностей, а не правил, що діють у кожній ситуації.

У повсякденному житті

• На роботі: Люди з високими показниками часто стають тим, хто згуртовує команду. Людей із низькими показниками спершу можуть вважати відстороненими, тож можуть допомогти невеликі свідомі жести, як-от покликати колег разом пообідати.
• Після переїзду: Будь-кому потрібен час, щоб сформувати нове коло спілкування. Якщо у вас низький показник, допоможе долучитися до чогось регулярного, наприклад клубу чи курсу, щоб години накопичувалися без потреби щоразу самому ініціювати контакт.
• У стосунках: Партнер із дуже відмінним показником може вважати вас або надто відкритими з незнайомцями, або надто закритими. Може допомогти говорити про це як про різницю в темпераменті, а не в тому, наскільки вам не байдуже.
• Онлайн: Люди з високими показниками часто першими пишуть і швидко відповідають. Люди з низькими показниками можуть віддавати перевагу кільком близьким розмовам, а не широкій мережі.

Чи може дружелюбність змінюватися?

Особистість досить стабільна, але протягом життя вона змінюється, і на неї можна впливати.

У великому довготривалому дослідженні дорослих, проведеному за допомогою опитувальника, на якому змодельовано фасети нашого тесту, теплота змінювалася протягом дорослого життя за дугоподібною кривою з піком приблизно в 60 років.

Два експерименти, у яких людей спостерігали протягом 16 тижнів, показали, що ті, хто хотів стати більш екстравертним (або змінити будь-яку іншу рису Великої п'ятірки), зазвичай змінювалися в цьому напрямі – і за власними звітами, і в щоденній поведінці. Схоже, допомагали конкретні плани на кшталт «коли станеться X, я зроблю Y».

Якщо ви хочете легше заводити друзів, невеликі практичні кроки зазвичай діють краще, ніж спроби змінити себе:

• Виходьте з того, що ви подобаєтеся людям більше, ніж думаєте. Найімовірніше, так і є.
• Погоджуйтеся на регулярні контакти без високих ставок, як-от той самий гурток чи команда щотижня.
• Проявляйте ініціативу на один раз більше, ніж підказує інстинкт, наприклад запропонуйте випити кави.
• Пам'ятайте, що дружбу будують години, проведені разом, а не ідеальні розмови.

Поширені запитання

Чи означає низька дружелюбність непривітність?

Ні. Низький показник означає, що ви стриманіші й повільніше розкриваєтеся, а не що ви неприємна людина. Багато людей із низькими показниками виявляються і добрими, і уважними, коли їх краще пізнаєш.

Чи можу я бути дружелюбним інтровертом?

Так. Екстраверсія складається з шести фасетів. Можна бути теплою людиною, з якою легко познайомитися в невеликому колі, і водночас мати низькі показники комунікабельності чи рівня активності.

Чому мені важко заводити друзів, хоча люди мені подобаються?

Причин може бути багато. Деякі з них стосуються дружелюбності, але ніяковість через те, як вас оцінюють інші, – це інший фасет, сором'язливість. Життєві обставини, як-от переїзд, напружена робота чи маленькі діти, теж обмежують години, які ви можете приділити новим знайомствам.

Як вимірюється дружелюбність у тесті Big Five?

Наш тест ґрунтується на IPIP-NEO-120, де кожен фасет вимірюється чотирма твердженнями. Для дружелюбності вони стосуються того, чи легко ви знаходите друзів, чи почуваєтеся комфортно серед людей, чи уникаєте контактів з іншими і чи тримаєте інших на відстані. Останні два твердження оцінюються у зворотному напрямку. Сприймайте результат як ознаку певної закономірності, а не як повний опис вашої особистості.

Дізнайтеся свій результат

Дружелюбність – лише один із шести фасетів екстраверсії. Можна бути теплою людиною, з якою легко познайомитися, і водночас не любити натовпу, віддавати перевагу неквапливому темпу чи уникати уваги.

Пройдіть тест Big Five і побачте свій повний профіль з усіма 30 фасетами.

Джерела

• Boothby, E. J., Cooney, G., Sandstrom, G. M. & Clark, M. S. (2018). The liking gap in conversations: Do people like us more than we think? Psychological Science, 29(11), 1742–1756.
• Hall, J. A. (2019). How many hours does it take to make a friend? Journal of Social and Personal Relationships, 36(4), 1278–1296.
• Sandstrom, G. M. & Dunn, E. W. (2014). Social interactions and well-being: The surprising power of weak ties. Personality and Social Psychology Bulletin, 40(7), 910–922.
• Harris, K. & Vazire, S. (2016). On friendship development and the Big Five personality traits. Social and Personality Psychology Compass, 10(11), 647–667.
• Terracciano, A., McCrae, R. R., Brant, L. J. & Costa, P. T. (2005). Hierarchical linear modeling analyses of the NEO-PI-R scales in the Baltimore Longitudinal Study of Aging. Psychology and Aging, 20(3), 493–506.
• Hudson, N. W. & Fraley, R. C. (2015). Volitional personality trait change: Can people choose to change their personality traits? Journal of Personality and Social Psychology, 109(3), 490–507.
• Johnson, J. A. (2014). Measuring thirty facets of the Five Factor Model with a 120-item public domain inventory: Development of the IPIP-NEO-120. Journal of Research in Personality, 51, 78–89.