Альтруїзм: чи робить допомога іншим щасливішими?

Друг переїжджає й просить допомогти в суботу. Один погоджується одразу й навіть чекає на це з радістю. Інший теж погоджується, але відчуває, як вихідні вислизають із рук.

Третій знаходить привід відмовитися.

Допомогу іншим часто називають шляхом до доброго життя. Але чи так це для всіх? І чи можна допомагати настільки багато, що це почне вам шкодити?

У моделі Великої п'ятірки схильність відчувати щире задоволення від допомоги іншим називають альтруїзмом. Це один із шести фасетів доброзичливості, і він описує, наскільки охоче ви витрачаєте свій час і сили на інших людей.

Що означає альтруїзм?

У філософії альтруїзм іноді означає дії суто заради інших без жодної вигоди для себе. У психології особистості значення практичніше: наскільки вам подобається допомагати і наскільки ви ставите це на перше місце.

Люди з високими показниками часто впізнають себе в такому:

• Ви любите допомагати іншим і робите це без прохання.
• Ви помічаєте, коли комусь поруч важко.
• Ви знаходите час для інших, навіть коли зайняті.
• Допомога для вас – джерело сенсу, а не жертва.

Люди з низькими показниками частіше сприймають прохання про допомогу як тягар. Це не означає, що вони ніколи не допомагають, але роблять це рідше й отримують від цього менше задоволення.

Головне – не те, чи ви допомагаєте, а те, чи допомога додає вам сил, чи забирає їх.

Витрати на інших можуть зробити щасливішими

У 2008 році Елізабет Данн, Лара Акнін і Майкл Нортон опублікували в журналі Science коротке, але широко обговорюване дослідження.

Вони виявили, що люди, які витрачали більшу частку доходу на інших, були щасливішими – як у національно репрезентативному опитуванні, так і в польовому дослідженні людей, що отримали несподівані гроші. В експерименті учасники, яким випадковим чином доручили витратити гроші на когось іншого, ставали щасливішими за тих, кому доручили витратити їх на себе.

Але ефект менший, ніж здавалося спершу

Багато ранніх досліджень щедрості були невеликими. Тому у 2020 році та сама дослідницька група провела великі попередньо зареєстровані реплікації.

У першому експерименті з 712 студентами ті, хто купував щось для незнайомця в скруті, повідомляли про більше щастя, ніж ті, хто купував щось для себе. У другому, де 1950 дорослих просто пригадували випадок, коли витратили гроші на когось іншого, різниці не було. У третьому, з понад 5000 учасників і цікавішим завданням, ефект з'явився знову, але був невеликим.

Висновок: витрати на інших справді сприяють щастю, але наскільки – залежить від способу вимірювання. Допомога – не чарівна пігулка щастя, але зазвичай вона тягне в правильному напрямку.

Важливо, чому ви допомагаєте

Нетта Вайнштайн і Річард Раян перевірили, чи має значення причина, з якої людина допомагає.

У чотирьох дослідженнях, зокрема щоденниковому дослідженні та експериментах, вони виявили, що допомога з власної волі, бо ви цього хочете, була корисною і для того, хто допомагає, і для того, кому допомагають. Допомога під тиском чи з почуття обов'язку такої користі не давала.

Це узгоджується з описом фасету альтруїзму: люди з високими показниками сприймають допомогу як форму самореалізації, а не як обов'язок.

Надмірна допомога має свою ціну

Не кожна допомога корисна для того, хто допомагає.

Марк Боліно і Вільям Тернлі дослідили 98 пар. Працівники, які, за словами їхніх партнерів, часто проявляли додаткову ініціативу на роботі, мали більше рольове перевантаження, більше робочого стресу й більше конфліктів між роботою та сім'єю. Зв'язок із конфліктом між роботою та сім'єю був сильнішим у жінок, ніж у чоловіків.

Дослідження вимірювало додаткові зусилля на роботі, а не сам фасет альтруїзму, але воно ілюструє механізм, знайомий багатьом людям із високими показниками: коли ви завжди кажете «так», власні потреби можуть опинитися в кінці черги.

Альтруїзм – не те саме, що співчуття

Альтруїзм і співчуття – близькі сусіди, але це не одне й те саме.

Співчуття стосується того, що ви відчуваєте, бачачи страждання інших. Альтруїзм – того, що ви робите, і чи приносить вам це задоволення. Можна бути глибоко зворушеним чужим болем і все одно важко братися до дії. А можна бути практичним помічником, який усе налагодить, не будучи особливо сентиментальним.

Альтруїзм також відрізняється від дружелюбності – фасету екстраверсії. Дружелюбність стосується теплоти й того, наскільки легко ви йдете на контакт. Можна бути стриманим і тихим, але першим запропонувати допомогу, коли вона комусь потрібна.

Що означає високий або низький показник?

Високий альтруїзм

Ви знаходите сенс у допомозі іншим і часто саме до вас звертаються люди. Колеги, друзі й родина цінують вашу готовність прийти на допомогу.

Ризик у тому, що ви надто часто кажете «так» і власні потреби чи межі губляться. Деяким людям із високими показниками важко самим приймати допомогу.

Низький альтруїзм

Ви ощадливіше ставитеся до свого часу й сил і не відчуваєте обов'язку розв'язувати чужі проблеми. Вам легше встановлювати межі й зосереджуватися на власних цілях.

Це не означає, що ви егоїстичні чи холодні. Багато людей із низькими показниками допомагають, коли це справді важливо, але не шукають нагод допомогти так активно.

Обидва описи стосуються типових тенденцій, а не правил, що діють у кожній ситуації.

У повсякденному житті

• На роботі: люди з високими показниками часто беруть на себе додаткові завдання, допомагають новим колегам і згуртовують команду. Подбайте, щоб ці зусилля помічали і щоб вони не витісняли ваших основних обов'язків.
• У стосунках: альтруїзм може бути великою силою, але стосунки, де один завжди дає, а інший завжди отримує, можуть утратити рівновагу.
• З друзями: люди з високими показниками – це ті, хто допомагає з переїздом і доглядає дітей. Люди з низькими показниками можуть робити внесок інакше, наприклад порадою, чесністю чи практичними рішеннями.
• Волонтерство: багатьом людям із високими показниками добре у волонтерстві. Обирайте те, що справді хочете робити, адже допомога з обов'язку дає менше натомість.

Чи може альтруїзм змінитися?

Є дані, що мотивацію допомагати можна посилити.

Гелен Венг і колеги провели для здорових дорослих короткий курс тренування співчутливості (compassion training). Після нього учасники віддавали більше власних грошей, щоб допомогти жертві, з якою зустрічалися в економічній грі, – у ситуації, що не мала нічого спільного із самим тренуванням.

Якщо у вас високий бал і ви почуваєтеся виснаженими, метою може бути радше допомагати в стійкіший спосіб:

• Допомагайте, бо хочете, а не тому, що відчуваєте, що мусите. Дослідження свідчать, що саме тоді допомога йде на користь вам обом.
• Навчіться казати «цього разу ні» без довгих пояснень.
• Надавайте перевагу тій допомозі, яка додає вам сил.
• Дозволяйте й іншим допомагати вам.

Поширені запитання

Чи буває хтось справді альтруїстом?

Це давнє філософське питання. Психологію особистості менше цікавить, чи допомога «чиста», і більше – наскільки людям подобається допомагати і наскільки вони це цінують. Те, що вам приємно допомагати, не робить допомогу менш справжньою.

Чи означає низький альтруїзм, що я егоїст?

Ні. Низький бал означає, що допомога приносить вам менше задоволення і що ви більше бережете свій час. Багато людей із низькими показниками справедливі, віддані й готові допомогти, коли це справді важливо.

Чи можна бути надто альтруїстичним?

Так, у тому сенсі, що допомога може відбуватися коштом вашого здоров'я, роботи чи стосунків. Якщо ви постійно почуваєтеся виснаженими чи використаними, це може бути ознакою того, що вам потрібні чіткіші межі.

Як вимірюється альтруїзм у тесті Big Five?

Наш тест ґрунтується на IPIP-NEO-120, де кожен фасет вимірюється чотирма твердженнями. Для альтруїзму вони стосуються того, чи любите ви допомагати іншим, чи небайдужі вам інші люди, і (у зворотному формулюванні) чи байдужі вам почуття інших і чи не приділяєте ви часу іншим людям. Сприймайте бал як ознаку певної закономірності, а не як повний опис себе.

Дізнайтеся свій результат

Альтруїзм – лише один із шести фасетів доброзичливості. Можна бути дуже готовим допомогти й водночас мати низькі бали за довірою чи скромністю.

Пройдіть тест Big Five і подивіться на свій повний профіль з усіма 30 фасетами.

Джерела

• Dunn, E. W., Aknin, L. B. & Norton, M. I. (2008). Spending money on others promotes happiness. Science, 319(5870), 1687–1688.
• Aknin, L. B., Dunn, E. W., Proulx, J., Lok, I. & Norton, M. I. (2020). Does spending money on others promote happiness? A registered replication report. Journal of Personality and Social Psychology, 119(2), e15–e26.
• Weinstein, N. & Ryan, R. M. (2010). When helping helps: Autonomous motivation for prosocial behavior and its influence on well-being for the helper and recipient. Journal of Personality and Social Psychology, 98(2), 222–244.
• Bolino, M. C. & Turnley, W. H. (2005). The personal costs of citizenship behavior: The relationship between individual initiative and role overload, job stress, and work-family conflict. Journal of Applied Psychology, 90(4), 740–748.
• Weng, H. Y. et al. (2013). Compassion training alters altruism and neural responses to suffering. Psychological Science, 24(7), 1171–1180.
• Johnson, J. A. (2014). Measuring thirty facets of the Five Factor Model with a 120-item public domain inventory: Development of the IPIP-NEO-120. Journal of Research in Personality, 51, 78–89.