Скромність: сила чи слабкість?

Дві колеги однаково добре попрацювали над проєктом. На зустрічі з керівництвом одна впевнено розповідає про все, чого досягла. Інша згадує, що «команда добре впоралася», і на цьому все.

Хто отримає підвищення? І з ким інші захочуть працювати через рік?

Багатьом казали, що, аби просунутися, треба вміти себе продати. Інших виховували з думкою, що хвалитися соромно.

У моделі Великої п'ятірки схильність не ставити себе вище за інших називають скромністю. Це один із шести фасетів доброзичливості, і він описує, наскільки неохоче ви стверджуєте, що кращі за інших людей.

Що означає скромність?

Скромність стосується того, як ви подаєте себе порівняно з іншими, а не обов'язково того, що ви думаєте про себе в глибині душі.

Люди з високими показниками часто впізнають себе в такому:

• Ви не любите говорити про власні досягнення.
• Вам ніяково, коли вас хвалять при інших.
• Ви не вважаєте себе кращими за інших людей.
• Хвастощі здаються вам трохи незручними – і у власному виконанні, і в чужому.

Людям із низькими показниками комфортно наголошувати на своїх сильних сторонах, вони високо себе цінують і не соромляться про це казати.

Скромність не обов'язково означає низьку впевненість у собі. Деякі скромні люди справді мають низьку самооцінку, але багато хто чудово знає, що він вправний, і все одно вважає непристойним ставити себе вище за інших.

Головне – не те, наскільки добрими ви себе вважаєте, а те, чи відчуваєте ви потребу показати, що кращі за інших.

Ті, хто себе рекламує, спершу виграють, а потім програють

Делрой Полгас спостерігав за невеликими дискусійними групами, які зустрічалися сім разів протягом кількох тижнів. Після першої та останньої зустрічі учасники оцінювали одне одного.

Ті, хто схильний себе переоцінювати (це вимірювали за допомогою шкал нарцисизму та інших шкал самозвеличення), справляли добре перше враження. На першій зустрічі їх вважали приємними, добре пристосованими й компетентними.

Через сім тижнів картина змінилася. Тепер інші учасники групи оцінювали самозвеличувачів негативно.

Дослідження вимірювало самозвеличення, а не безпосередньо фасет скромності. Але воно ілюструє закономірність, знайому багатьом: самореклама може спрацювати на короткій дистанції, але зазвичай набридає, коли люди дізнаються вас ближче.

Смиренність окупається в групах

Дон Девіс і колеги досліджували 84 студентів, які працювали в малих групах над завданнями, що випробовували їхню смиренність (humility) – близьку до скромності рису. У трьох точках вимірювання учасники оцінювали одне одного.

Ті, хто мав вищу смиренність як рису, здобували вищий статус у групі й краще сприймалися іншими.

На роботі Бредлі Оуенс і колеги виявили, що смиренність, оцінена іншими, передбачала індивідуальну продуктивність. Смиренність, схоже, почасти компенсувала нижчі загальні розумові здібності. Серед керівників смиренність була пов'язана з тим, що працівники були задоволенішими й залученішими і довше залишалися в компанії.

Дослідження Оуенса вимірювали «виявлену смиренність»: визнання помилок, визнання сильних сторін інших і відкритість до навчання. Це перетинається з фасетом скромності, але не тотожне йому.

Прихована похвальба дає зворотний ефект

А як щодо тих, хто намагається всидіти на двох стільцях?

Овул Сезер, Франческа Джино й Майкл Нортон досліджували приховану похвальбу (humblebragging): хвастощі, замасковані під скаргу чи скромність, на кшталт «Не можу повірити, що саме мене обрали для головної доповіді, я так хвилююся».

У дев'яти дослідженнях вони виявили, що прихована похвальба менш ефективна, ніж звичайні хвастощі. Тих, хто вдавався до прихованої похвальби, менше любили й вважали менш компетентними, бо інші бачили в них нещирість.

Висновок: справжню скромність і удавану скромність сприймають зовсім по-різному. Якщо хочете розповісти людям про своє досягнення, краще робити це прямо.

Скромність – не те саме, що низька самооцінка

Це важлива відмінність.

Самооцінка стосується того, наскільки ви себе цінуєте. Скромність – того, як ви подаєте себе іншим і чи вважаєте себе вищими за них. Можна мати міцну самооцінку й усе одно бути скромним. А можна мати крихку самооцінку й компенсувати її хвастощами.

Полгас виявив, що самозвеличення корелювало з вищою самооцінкою. Це одна з причин, чому низький бал за скромністю не обов'язково означає щось погане: почасти він може відображати те, що ви просто добре почуваєтеся у своїй шкірі.

Скромність також відрізняється від самоефективності – фасету сумлінності, який стосується віри в те, що ви впораєтеся із завданнями. Багато людей із високою самоефективністю все одно скромно про це говорять.

Дуже низький бал за скромністю – не те саме, що нарцисизм. Нарцисизм охоплює більше, наприклад потребу в захопленні й слабку емпатію. Докладніше читайте в нашій статті про нарцисизм.

Що означає високий або низький показник?

Висока скромність

Ви не любите висуватися наперед і не вважаєте себе кращими за інших. Люди часто вважають вас приємними й легкими у співпраці, і ви рідко справляєте враження зарозумілості.

Ризик у тому, що ваших зусиль не помітять, особливо там, де інші себе рекламують. Можливо, вам варто вчитися розповідати про свої результати по суті.

Низька скромність

Вам комфортно говорити про свої сильні сторони, і ви високо себе цінуєте. Це може полегшувати пошук роботи, переговори про зарплату й публічні ролі.

Ризик у тому, що інші сприйматимуть вас як зарозумілих, особливо з часом. Як свідчать дослідження Полгаса, перше враження може бути добрим, але не завжди тривалим.

Обидва описи стосуються типових тенденцій, а не правил, що діють у кожній ситуації.

У повсякденному житті

• На роботі: скромні люди часто є улюбленими колегами, але їх можуть обійти з підвищенням. Список конкретних результатів допоможе подати їх по суті, коли це важливо.
• На співбесіді: тут від вас очікують розповіді про себе. Описати, що ви зробили і який був результат, – це не хвастощі.
• У стосунках: скромність полегшує визнання помилок і вибачення, а це важливо в близьких стосунках.
• У соцмережах: соцмережі винагороджують самопрезентацію. Скромні люди часто менше пишуть про власні досягнення.

Чи може скромність змінитися?

Досліджень того, як фасет скромності змінюється сам собою, небагато. Масштабний огляд Брента Робертса й колег показав, що психологічні втручання змінювали риси особистості, але зміни стосувалися переважно емоційної стабільності й екстраверсії.

Корисніше питання, мабуть, не в тому, як стати скромнішим чи менш скромним, а в тому, як добре використовувати свій стиль:

• Якщо ви дуже скромні: вчіться описувати свої досягнення по суті, не перебільшуючи й не применшуючи їх.
• Якщо у вас низька скромність: просіть інших про зворотний зв'язок і віддавайте належне іншим, коли вони цього заслуговують.
• В обох випадках: уникайте прихованої похвальби. Кажіть прямо.
• Пам'ятайте, що визнання помилок і сильних сторін інших – не слабкість. У дослідженнях смиренність пов'язана з прийняттям і статусом у групах.

Поширені запитання

Чи бути скромним – це слабкість?

Загалом ні. Скромність може на короткий час зробити вас менш помітними, але дослідження смиренності свідчать, що з часом вона пов'язана з прийняттям, статусом у групах і добрими стосунками. Завдання в тому, щоб ваші зусилля все одно помічали.

Чи низька скромність – те саме, що зарозумілість?

Ні. Низький бал означає, що ви високо себе цінуєте й не соромитеся це показувати. Чи сприйматимуть це як зарозумілість, багато в чому залежить від того, як ви це робите і чи виявляєте при цьому повагу до інших.

Чи варто більше хвалитися, щоб просунутися?

Залежить від того, як саме. Сезер і колеги виявили, що прихована похвальба працює гірше, ніж відверті хвастощі. Розповідати про конкретні результати по суті зазвичай краще, ніж удавана скромність чи бахвальство.

Як вимірюється скромність у тесті Big Five?

Наш тест ґрунтується на IPIP-NEO-120, де кожен фасет вимірюється чотирма твердженнями. Для скромності всі чотири мають зворотне формулювання: вони стосуються того, чи вважаєте ви, що перевершуєте інших, чи високо себе цінуєте, чи ви високої думки про себе і чи вихваляєтеся своїми чеснотами. Оскільки всі чотири твердження стосуються доброї думки про себе, низький бал почасти може відображати здорову самооцінку, а не лише зарозумілість. Сприймайте бал як ознаку певної закономірності, а не як повний опис себе.

Дізнайтеся свій результат

Скромність – лише один із шести фасетів доброзичливості. Можна бути скромним і водночас мати низькі бали за співпрацею чи співчуттям.

Пройдіть тест Big Five і подивіться на свій повний профіль з усіма 30 фасетами.

Джерела

• Paulhus, D. L. (1998). Interpersonal and intrapsychic adaptiveness of trait self-enhancement: A mixed blessing? Journal of Personality and Social Psychology, 74(5), 1197–1208.
• Davis, D. E. et al. (2013). Humility and the development and repair of social bonds: Two longitudinal studies. Self and Identity, 12(1), 58–77.
• Owens, B. P., Johnson, M. D. & Mitchell, T. R. (2013). Expressed humility in organizations: Implications for performance, teams, and leadership. Organization Science, 24(5), 1517–1538.
• Sezer, O., Gino, F. & Norton, M. I. (2018). Humblebragging: A distinct—and ineffective—self-presentation strategy. Journal of Personality and Social Psychology, 114(1), 52–74.
• Roberts, B. W. et al. (2017). A systematic review of personality trait change through intervention. Psychological Bulletin, 143(2), 117–141.
• Johnson, J. A. (2014). Measuring thirty facets of the Five Factor Model with a 120-item public domain inventory: Development of the IPIP-NEO-120. Journal of Research in Personality, 51, 78–89.